- компіляція
- —————————————————————————————компіля́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
компіляція — ї, ж. 1) тільки одн. Писання твору, наукової праці на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження та опрацювання джерел; компілювання. 2) Твір або наукова праця, написаний таким способом. 3) Приватне або офіційне видання (зібрання)… … Український тлумачний словник
компіляційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
компіляційний — а, е. Який грунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.). Компіляційна праця … Український тлумачний словник
компіляція — рос. компиляция англ. compiling переведення тексту програми, написаної мовою високого рівня, в еквівалентну за діями програму, записану машинними кодами, тобто кодами, які сприймаються процесором як команди … Тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів
компілятор — а, ч. 1) Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. 2) спец. Програма компіляції; на відміну від інтерпретації при виконанні скомпільованої програми ні текст вихідної програми, ні компілятор участі не беруть. || Системна програма, що… … Український тлумачний словник
компілятивний — а, е, книжн. Який ґрунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.). Компілятивний твір … Український тлумачний словник
компілювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех. Робити компіляцію (у 1, 4 знач.). Компілювати статтю … Український тлумачний словник
декомпіляція — ї, ж. Дія, зворотна до компіляції … Український тлумачний словник
перекомпіляція — ї, ж. Повторна компіляція … Український тлумачний словник
асемблювання — я, с. Компіляція програми з мови асемблеру … Український тлумачний словник